| Франсуа Рене де Шатобріан Замогильні записки | 1 |
| «Наше все» французької літератури | 1 |
| Передмова | 1 |
| Переглянуто 28 липня 1846 року Париж, 14 квітня 1846 року... | 1 |
| Sicut nubes… quasi naves… velut umbra [1]. ЙоваПозаяк мені не дано знати заздалегідь, коли прийде на... | 1 |
| Частина перша | 2 |
| Книга перша | 2 |
| 1 | 2 |
| 2 Народження моїх братів і сестер. – Я з’являюся на світ | 4 |
| 3 Планкуе. – Обітниця. – Комбурґ. – Батьків план щодо мого виховання. – Тітонька Вільнев. – Люсіль. – Панночки Куппар. – Я – поганий учень | 4 |
| 4 ‹…› Звільнення від обітниці, даної моєю годувальницею | 5 |
| 6 Лист пана Пак’є. – Дьєпп. – Зміни в моєму вихованні. – Весна в Бретані. – Історичний ліс. – Пелагічні рівнини. – Захід місяця над морем | 5 |
| Книга друга | 6 |
| Переглянуто в червні 1846 року ... | 6 |
| 1 Дольський колеж. – Математика і мови. – Особливість моєї пам’яті | 6 |
| 3 ‹…› Театр. – Заміжжя двох моїх сестер. – Повернення до колежу. – Переворот у моїх думках | 7 |
| 4 Випадок із сорокою. – Треті канікули в Комбурзі. – Знахар. – Повернення до колежу | 7 |
| Книга третя | 9 |
| 1 Прогулянка. – Видіння Комбурґа | 9 |
| 3 Життя в Комбурзі. – Дні й вечори | 9 |
| 4 Моя вежа | 10 |
| 5 Перехід від дитинства до зрілості | 10 |
| 6 Люсіль | 11 |
| 9 Останні рядки, написані у Вовчій долині. – Таємниця мого життя | 11 |
| 10 Привид кохання | 11 |
| 11 Два роки марень. – Заняття і химери | 12 |
| 12 Мої осінні радощі | 12 |
| 13 Заклинання | 12 |
| 14 Спокуса | 13 |
| 15 Хвороба. – Я боюся й відмовляюся піти по духовній лінії. – План подорожі до Індії | 13 |
| 16 Проїздом у рідному місті. – Спогад про тітоньку Вільнев і знегоди мого дитинства. – Мене кличуть у Комбурґ. – Остання зустріч з батьком. – Я вступаю на службу. ‹…› | 13 |
| Книга четверта | 14 |
| Переглянуто в липні 1846 року ... | 14 |
| 1 Берлін. – Потсдам. – Фрідріх | 14 |
| 12 Літератори. – Портрети | 15 |
| Книга п'ята | 16 |
| ‹Початок революційних заворушень у Бретані; Шатобріанова мати робить ще одну спробу влаштувати його ... | 16 |
| 8 Рік 1789. ‹…› Взяття Бастилії | 16 |
| 12 Мірабо | 16 |
| 14 Суспільство. – Погляд на Париж | 17 |
| 15 Що я робив у цей галасливий час. – Мої самотні дні. – Мадемуазель Моне. – Ми з паном де Мальзербом виробляємо план моєї подорожі до Америки. – Бонапарт і я, невідомі молодші лейтенанти. – Маркіз де Ла Руері. – Я відпливаю із Сен-Мало. – Останні думки, навіяні розлукою з батьківщиною | 18 |
| Книга шоста | 20 |
| Переглянуто в грудні 1846 року ... | 20 |
| 1 Пролог Лондон, квітень – вересень 1822 року | 20 |
| 2 Шлях через океан | 21 |
| 6 Береги Вірґінії. – Захід сонця. – Небезпека. – Я ступаю на американський берег. – Балтимор ‹…› | 22 |
| 7 Філадельфія. – Генерал Вашинґтон | 23 |
| 8 Порівняння Вашинґтона і Бонапарта | 24 |
| Книга сьома | 24 |
| ‹Шлях із Філадельфії до Нью-Йорка› ... | 24 |
| 2 Північна річка. – Пісня пасажирки. – Олбані. – Пан Свіфт. – Від’їзд у товаристві провідника-голландця до Ніагарського водоспаду. – Пан Віоле | 24 |
| 5 Ірокез. – Сахем племені онондога. – Веллі і франки. – Приймання гостя. – Стародавні греки. – Монкальм і Вольф | 25 |
| 7 Індіанська родина. – Ніч у лісах. – Від’їзд індіанців. – Дикуни з Ніагарського водоспаду. – Капітан Гордон. – Єрусалим | 26 |
| 8 Ніагарський водоспад. – Гримуча змія. – Я падаю у прірву | 26 |
| 11 Колишні французькі володіння в Америці. – Шкодування. – Пристрасть до минулого. – Лист Френсіса Конінґхема | 27 |
| Книга восьма | 27 |
| ‹Опис канадських озер; Шатобріан, приставши до гурту торговців, вирушає за течією Огайо› ... | 27 |
| 2 Течія Огайо | 27 |
| 3 Джерело молодості. – Мускогульги та семіноли. – Наш табір | 28 |
| 4 Дві індіанки. – Руїни на березі Огайо | 28 |
| 5 Хто такі були мускогульзькі дівчата. – Арешт короля у Варенні. – Я припиняю свою подорож, щоб повернутися до Європи ‹…› | 29 |
| 6 Небезпеки, що загрожують Сполученим Штатам | 32 |
| 7 Повернення до Європи ‹…› | 33 |
| Книга дев'ята | 33 |
| Переглянуто в грудні 1846 року ... | 33 |
| 1 Я зустрічаюся в Сен-Мало з матусею. – Революція йде вперед. – Моє одруження | 33 |
| 3 Зміна у вигляді Парижа. – Клуб кордельєрів. ‹…› | 34 |
| 4 Дантон. – Каміль Демулен. – Фабр д’Еглантін | 34 |
| 5 Думка пана де Мальзерба про еміграцію | 35 |
| 7 Ми з братом вирушаємо в дорогу. – Пригода з Сен-Луї. – Ми перетинаємо кордон | 36 |
| 8 Брюссель. – Обід у барона де Бретея. – Рівароль. – Від’їзд до армії принців. – Дорога. – Зустріч із прусською армією. – Я приїжджаю до Тріра | 36 |
| 9 ‹…› Римський амфітеатр. – «Атала». – Сорочки Генріха IV | 37 |
| 10 Солдатське життя. – Прощання з колишньою французькою армією | 37 |
| 15 ‹…› Наступ на Тіонвіль | 38 |
| 16 Зняття облоги. – Вступ до Вердена. ‹…› | 38 |
| Книга десята | 38 |
| ‹Разом з армією Шатобріан добирається до Намюра, а потім до Брюсселя, де бачиться з братом, який за ... | 38 |
| 3 ‹…› Зникнення рідних і друзів. – Гіркота старіння. – Я вирушаю до Англії. ‹…› | 38 |
| 5 Пельтьє. – Літературні праці. – Дружба з Енганом. – Наші прогулянки. – Ніч у Вестмінстерському соборі | 39 |
| 6 Нестатки. – Несподівана допомога. – Комірчина вікном на кладовище.‹…› | 40 |
| 7 Пишна учта. – Мої сорок екю закінчуються. – Знову нестатки. – Табльдот. – Єпископи. – Обід у «Лондон-Таверн». – Рукопис Кемдена | 40 |
| 8 Мої заняття у провінції. – Смерть брата. – Нещастя моїх рідних. – Дві Франції ‹…› | 41 |
| 9 Шарлотта | 42 |
| 10 Повернення до Лондона | 43 |
| 11 Дивовижна зустріч | 43 |
| Книга одинадцята | 44 |
| Переглянуто в грудні 1846 року ... | 44 |
| 1 Вада мого характеру | 44 |
| 2 «Історичний досвід про революції». – Його вплив. ‹…› | 45 |
| 3 ‹ …› Вандейський селянин | 45 |
| 4 Смерть матусі. – Повернення в лоно релігії | 46 |
| 5 «Геній християнства» ‹…› | 46 |
| Книга дванадцята | 47 |
| ‹Нотатки про англійську словесність› ... | 47 |
| 6 Повернення емігрантів до Франції. – Прусський посланник видає мені фальшивий паспорт на ймення Лассаня, мешканця швейцарського міста Невшатель. – Смерть лорда Лондондеррі. – Кінець моєї кар’єри солдата і мандрівця. – Я висідаю в Кале | 47 |
| Частина друга | 47 |
| Книга тринадцята | 47 |
| Переглянуто у грудні 1846 року ... | 47 |
| 1 Життя в Дьєппі. – Два cуспільства | 47 |
| 2 На чому я зупинився у своїх «Записках» | 48 |
| 3 1800 рік. – Погляд на Францію. – Я приїжджаю до Парижа | 48 |
| …суплікуєм посланус від патріотичних ларів і пенатів. Рабле [47]Безвиїзно просидівши вісім років у В... | 48 |
| 5 Зміни в суспільстві | 49 |
| 6 Рік 1801. – «Меркюр». – «Атала» | 49 |
| 7 Рік 1801. – Пані де Бомон: її товариство | 51 |
| 8 Рік 1801. – Літо в Савіньї | 52 |
| 10 Роки 1802 і 1803. – «Геній християнства». – Провіщання невдачі. – Причина кінцевого успіху | 53 |
| 11 «Геній християнства», продовження. – Недоліки книги | 54 |
| Книга чотирнадцята | 54 |
| Переглянуто в грудні 1846 року ‹Подорож Шатобріана на південь Франції в 1802 році› ... | 54 |
| 4 Роки 1802 і 1803. – Зустріч з Бонапартом | 54 |
| 5 Рік 1803. – Я дістаю призначення на посаду першого секретаря посольства в Римі | 55 |
| 7 З Мон-Сені до Рима. – Мілан і Рим | 55 |
| 8 Палац кардинала Феша. – Мої заняття | 56 |
| Книга п'ятнадцята | 57 |
| Переглянуто 22 лютого 1845 року ... | 57 |
| 1 Рік 1803. ‹…› | 57 |
| 2 Приїзд пані де Бомон до Рима ‹…› | 57 |
| 4 Смерть пані де Бомон | 57 |
| 6 Рік 1803 ‹…› | 58 |
| 7 Роки 1803 і 1804. – Перша думка про мої «Записки». – Бонапарт призначає мене французьким посланником у Вале. – Від’їзд з Рима | 58 |
| Книга шістнадцята | 59 |
| Переглянуто 22 лютого 1845 року ... | 59 |
| 1 Рік 1804. – Республіка Вале. – Відвідини палацу Тюїльрі. – Особняк Монморенів. – Я чую повідомлення оповісників про смерть герцога Енгієнського. – Я йду у відставку | 59 |
| 2 Смерть герцога Енгієнського | 61 |
| 7 Провина кожного | 62 |
| 9 Про те, що випливає з усього сказаного. – Чвари, породжені смертю герцога Енгієнського | 63 |
| 10 Стаття в «Меркюр». – Зміна в житті Бонапарта | 63 |
| Книга сімнадцята | 63 |
| ‹Рік 1804; Шатобріан винаймає поверх в особняку маркізи де Куален› ... | 63 |
| 2 Пані де Куален | 64 |
| Книга вісімнадцята | 65 |
| ‹Подорож Шатобріана на схід, описана потім у книзі «Подорож із Парижа до Єрусалима»; Шатобріан зіста... | 65 |
| 5 Роки 1807, 1808, 1809 і 1810. – Стаття в червневому номері «Меркюр» за 1807 рік. – Я купую Вовчу долину й оселяюся там | 65 |
| 6 «Мученики» | 66 |
| 8 Роки 1811, 1812, 1813 і 1814. – Вихід у світ «Подорожі з Парижа до Єрусалима». ‹…› – Смерть Шеньє. – Мене обирають членом Інституту. – Історія з моєю мовою | 67 |
| 9 Премії за десятиріччя. – «Досвід про революції». – «Натчези» | 70 |
| Частина третя | 71 |
| ‹Книги дев’ятнадцята – двадцять перша являють собою розгорнений життєпис Наполеона; його включення д... | 71 |
| Книга двадцять друга | 71 |
| 9 Нотатки, що перетворилися згодом на брошуру «Про Бонапарта і Бурбонів». – Я переселяюся на вулицю Ріволі. – Чудова французька кампанія 1814 року | 71 |
| 10 Я віддаю у друк мою брошуру. – Записки пані де Шатобріан | 72 |
| 12 Прокламація генералісимуса князя фон Шварценберґа. – Промова Олександра. – Капітуляція Парижа | 73 |
| 13 Вступ союзників до Парижа | 73 |
| 14 Бонапарт у Фонтенбло. – Регентська рада в Блуа | 74 |
| 15 Моя брошура «Про Бонапарта і Бурбонів» виходить у світ | 74 |
| 21 Людовік XVIII у Компьєні. – Його в’їзд у Париж. – Стара гвардія. – Непоправна помилка. – Сент-Уенська декларація. – Паризький договір. – Хартія. – Відхід союзників | 75 |
| 22 Перший рік епохи Реставрації | 77 |
| 23 Чи роялісти винні в Реставрації? | 77 |
| 26 Острів Ельба | 78 |
| Книга двадцять третя | 79 |
| 1 Початок Ста днів. – Повернення з Ельби | 79 |
| 2 Заціпеніння монархічного уряду ‹…› – Королівське засідання. – Прохання Правознавчої школи, подане палаті депутатів | 79 |
| 3 План захисту Парижа | 80 |
| 4 Втеча короля. – Ми з пані де Шатобріан від’їжджаємо. – Дорожні труднощі. – Герцог Орлеанський і принц де Конде. – Турне, Брюссель. – Спогади. – Герцог де Рішельє. – Король, зупинившись у Генті, кличе мене до себе | 81 |
| 5 СТО ДНІВ У ГЕНТІ: Король і його рада. – Я стаю міністром внутрішніх справ par interim [64] . – Пан де Лаллі-Толендаль. – Пані герцогиня де Дюрас ‹…› | 82 |
| 6 Продовження розповіді про сто днів у генті: «Гентський монітер». – Моя доповідь королю: враження, яке вона справила в Парижі. – Підробка | 82 |
| 8 ПРОДОВЖЕННЯ РОЗПОВІДІ ПРО СТО ДНІВ У ГЕНТІ: Незвичне пожвавлення в Генті. – Герцог Веллінґтон. – Monsieur. – Людовік XVIII | 83 |
| 10 Флігель Марсана у Генті. – Пан Гаяр, придворний королівський радник. – Таємний візит пані баронеси де Вітроль. – Власноручна записка графа д’Артуа. – Фуше | 84 |
| 11 На віденському конгресі: Клопоти посланця Фуше пана де Сен-Леона. – Пропозиції щодо герцога Орлеанського. – Пан де Талейран. – Невдоволеність Олександра Людовіком XVIII. – Різні претенденти. – Доповідь Ла Бернардьєра. – Несподівана пропозиція Олександра: конгрес не приймає її завдяки лорду Кланкарті. – Пан де Талейран змінює курс: його депеша Людовіку XVIII. – Декларація союзників, опублікована франкфуртською офіційною газетою зі скороченнями. – Пан де Талейран хоче, щоб король повернувся до Франції з південного сходу. – Інтриги князя Беневентського у Відні. – Його лист до мене | 84 |
| 12 Сто днів у парижі: Як впливало на Францію життя за законної монархії. – Бонапартів подив. – Він змушений капітулювати перед ідеями, які вважав знищеними. – Його нова система. – Три великі гравці. – Химери лібералів. – Клуби і федерати. – Спритний трюк: Додатковий акт замість республіки. – Скликання палати представників. – Марне Травневе поле | 85 |
| 15 Що робили ми в Генті. – Пан де Блакас | 87 |
| 16 Битва при Ватерлоо | 87 |
| 17 Сум’яття в Генті. – Як ішла битва при Ватерлоо | 87 |
| 19 Від’їзд із Гента. – Прибуття в Монс. – Я втрачаю першу нагоду зробити кар’єру на політичній ниві. – Пан де Талейран у Монсі. – Розмова з королем. – Я маю дурість співчувати панові де Талейрану | 88 |
| 20 Шлях із Монса в Гонес. – Ми з графом де Беньо не погоджуємося на призначення Фуше міністром; мої доводи. – Герцог Веллінґтон бере гору. – Арнувіль. – Сен-Дені. – Остання розмова з королем | 89 |
| Книга двадцять четверта | 91 |
| ‹Бонапарт, залишений усіма своїми соратниками, ховається в замку Мальмезон. «Коли, перебираючи спога... | 91 |
| 5 Погляд на Бонапарта | 91 |
| 6 Характер Бонапарта | 93 |
| 7 Чи правда, що, віднявши у нас силу, Бонапарт примножив нашу славу? | 94 |
| 8 Марність вищевикладених істин | 94 |
| 14 Мої останні стосунки з Бонапартом | 95 |
| Книга двадцять п'ята | 95 |
| 1 Цілком інший світ | 95 |
| 2 Роки 1815 і 1816. – ‹…› Мої промови | 96 |
| 3 «Монархія згідно із Хартією» | 96 |
| 4 Людовік XVIII | 96 |
| 5 Пан Деказ | 97 |
| 6 Мене виключають з числа міністрів без портфеля. – Я продаю бібліотеку і Вовчу долину | 97 |
| Книга двадцять шоста | 97 |
| ‹Світське і придворне життя в Берліні› ... | 97 |
| 2 ‹ …› Історичний нарис прусського двору і прусського суспільства | 97 |
| 5 Мої перші депеші. – Пан де Бонне | 98 |
| Книга двадцять сьома | 98 |
| ‹Депеші Шатобріана з Лондона; англійські державні діячі› ... | 98 |
| 2 ‹…› Засідання парламенту | 98 |
| 3 Англійське суспільство | 98 |
| 11 Кінець старої Англії. – Шарлотта. – Міркування. – Я покидаю Лондон | 99 |
| Книга двадцять восьма | 101 |
| ‹Війна в Іспанії; командувач французького експедиційного корпусу герцог Ангулемський приписує честь ... | 101 |
| 2 Опозиція стає на мій бік | 101 |
| 7 Мої колишні супротивники об’єднуються навколо мене. – Зміни у складі моїх читачів | 101 |
| 8 Витяги з моїх полемічних статей, написаних після відставки | 102 |
| 12 Продовження моєї газетної полеміки | 102 |
| 13 Лист генерала Себастіані | 103 |
| 17 Розгляд одного докору | 103 |
| Книга двадцять дев'ята | 104 |
| Париж, 1839 ... | 104 |
| 1 Пані Рекам’є | 104 |
| 14 Рибалка з Альбано | 105 |
| 15 Пані Рекам’є в Неаполі | 106 |
| 21 Пані де Крюденер. – Герцог Веллінґтон | 106 |
| 22 Моя нова зустріч з пані Рекам’є. – Смерть пані де Сталь | 107 |
| 23 Аббеї-о-Буа | 107 |
| Книга тридцята | 109 |
| ‹Шатобріан, призначений послом у Римі, їде до Італії; його дорожній щоденник; листи пані Рекам’є з Р... | 109 |
| 6 Художники давні й новітні | 109 |
| 7 Римське суспільство за старих часів | 110 |
| 8 Теперішні римські звичаї | 112 |
| 9 Місцевості і краєвиди | 113 |
| 16 Пані Рекам’є | 113 |
| Книга тридцять перша | 114 |
| ‹Продовження листів до пані Рекам’є: смерть папи Лева XII і його похорон; вибори нового папи; екскур... | 114 |
| 7 Свято на честь великої княгині Єлени на віллі Медічі | 114 |
| 11 Похвальба | 114 |
| Книга тридцять друга | 116 |
| 1 ‹…› Піренєї. – Пригода | 116 |
| 2 Міністерство Поліньяка. – Мій розпач. – Я повертаюся до Парижа | 116 |
| 3 Побачення з паном де Поліньяком. – Я йду у відставку | 117 |
| 4 Лестивці-газетярі | 117 |
| 7 Відкриття сесії 1830 року. – Адрес. – Розпуск палати | 118 |
| 8 Нова палата. – Я їду у Дьєпп. – Ордонанси 25 липня. – Я повертаюся до Парижа. – Дорожні думки. – Лист пані Рекам’є | 118 |
| Книга тридцять третя | 119 |
| ‹Події 26 і 27 липня; військові дії 28 липня: вранці цього дня король за наполяганням пана де Полінь... | 119 |
| 6 29 липня. – Пан Бод, пан де Шуазель, пан де Семонвіль, пан де Вітроль, пан Лаффіт і пан Тьєр | 120 |
| 7 Я пишу королю в Сен-Клу: його усна відповідь. – Аристократи. – Розграбування місії на вулиці Анфер | 120 |
| 8 Палата депутатів. – Пан де Мортемар | 121 |
| 9 Паризькі вулиці. – Генерал Дюбур. – Жалобна церемонія біля колонади Лувру. – Молодь несе мене на руках до палати перів | 121 |
| 10 Збори перів | 122 |
| 11 Республіканці. – Орлеаністи. – Пан Тьєр вирушає в Неї. – Нові збори перів у пана де Семонвіля: послана мені повістка приходить надто пізно | 122 |
| 12 Сен-Клу. – Епізод: пан дофін і маршал Рагузький | 123 |
| 13 Неї. – Пан герцог Орлеанський. – Маєток Ле Ренсі. – Герцог прямує до Парижа | 123 |
| 14 Посланці палати депутатів пропонують панові герцогу Орлеанському титул королівського намісника. – Він погоджується. – Зусилля республіканців | 124 |
| 15 Пан герцог Орлеанський прямує до Ратуші | 125 |
| 16 Республіканці в Пале-Руаялі | 125 |
| Книга тридцять четверта | 126 |
| 1 ‹…› Дипломатичний корпус | 126 |
| 2 Рамбує | 126 |
| 3 Відкриття сесії 3 серпня. – Лист Карла X панові герцогу Орлеанському | 126 |
| 4 Народ прямує до Рамбує. – Втеча короля. – Міркування | 127 |
| 5 Пале-Руаяль. – Розмови. – Останнє політичне випробування. – Пан де Сент-Олер | 128 |
| 7 7 серпня. – Засідання палати перів. – Моя промова. – Я назавжди покидаю Люксембурзький палац. – Моя відставка | 129 |
| 9 Майбутні наслідки Липневої революції | 131 |
| 10 Закінчення моєї політичної кар’єри | 132 |
| Частина четверта | 133 |
| Книга тридцять п'ята | 133 |
| 1 Вступ | 133 |
| 2 ‹…› Розгром архієпископства | 133 |
| 3 Моя брошура «Про Реставрацію і виборну монархію» Париж, кінець березня 1831 | 133 |
| 5 Напередодні мого від’їзду з Парижа | 134 |
| 8 Продовження щоденника. – Марна поїздка до Парижа | 134 |
| 9 Продовження щоденника. – Панове Каррель та Беранже | 135 |
| 13 Змовники з вулиці Прувер | 135 |
| Книга тридцять шоста | 137 |
| ‹Герцогиня Беррійська передає через Шатобріана для роздачі постраждалим від холери 12 000 франків, а... | 137 |
| 2 Похорон генерала Ламарка | 137 |
| 4 Мій арешт | 137 |
| 5 З камери для злодіїв я перебираюся до туалетної кімнати мадемуазель Жиске. – Сад. – Ашіль де Арле | 138 |
| 6 Слідчий пан Демортьє | 139 |
| 7 Моє життя у пана Жиске. – Я виходжу на волю | 140 |
| 11 Щоденник подорожі з Парижа до Лугано | 140 |
| 16 Гори ‹ …› | 141 |
| 21 Коппе. – Могила пані де Сталь | 141 |
| 22 Прогулянка | 142 |
| 24 Листи міністрові юстиції, голові ради, пані герцогині Беррійській. – Я складаю «Записку про полонення принцеси». – Циркулярний лист головним редакторам газет | 142 |
| 26 Мій процес | 143 |
| 27 Популярність | 143 |
| Книга тридцять сьома | 144 |
| 1 Богадільня Марії Терези | 144 |
| 3 Міркування і рішення | 145 |
| 5 Береги Рейну ‹…› | 145 |
| 8 ‹…› Згасання суспільного життя в міру віддалення від Франції. – Релігійні почуття німців | 145 |
| Книга тридцять восьма | 146 |
| ‹24 травня 1833 року Шатобріан прибуває до Праги й одразу прямує у Градчанський замок, де король дає... | 146 |
| 3 Розмова з королем | 146 |
| 4 Генріх V | 147 |
| 9 Трійця. – Герцог де Блакас | 149 |
| 13 Що я залишаю у Празі | 149 |
| 14 Герцог Бордоський | 150 |
| Книга тридцять дев'ята | 151 |
| 1 Пані дружина дофіна | 151 |
| 4 Остання розмова з дружиною дофіна. – Від’їзд Карлсбад, 1 червня 1833 року | 153 |
| 7 ‹…› Ластівка | 154 |
| 8 Заїжджий двір у Візенбаху. – Німець і його дружина. – Моя старість. – Гейдельберґ. – Паломники. – Руїни. – Мангайм | 154 |
| 10 Французька земля. – Арабески. – «У мій кашкет, будь ласка». – Мец. – Погляд на мою родину і моє життя. – Подарунок дітей-вигнанців. – Верден, Вальмі. – Шалон. – Долина Марни | 155 |
| Книга сорокова | 156 |
| 1 Що зробила пані герцогиня Беррійська. – Рада Карла X у Франції. – Мої думки про Генріха V. – Лист до пані дружини дофіна | 156 |
| 3 Щоденник подорожі з Парижа до Венеції. – ‹…› Верона. – Перекличка мерців. – Брента | 158 |
| 12 Руссо і Байрон | 158 |
| 13 Прекрасні генії, що надихнулись Венецією | 159 |
| Книга сорок перша | 160 |
| ‹Шатобріан отримує від герцогині Беррійської листа, що кличе його до Феррари› ... | 160 |
| 3 Приїзд пані герцогині Беррійської | 160 |
| Книга сорок друга | 161 |
| ‹Шлях з Італії до Праги› ... | 161 |
| 3 ‹…› Прага | 161 |
| 5 Бутширад. – Сон Карла X. – Генріх V. – Прийняття молодим роялістів | 161 |
| Книга сорок третя | 162 |
| 1 Нинішнє політичне становище в цілому. – Філіп | 162 |
| 2 Пан Тьєр | 163 |
| 3 Пан де Лафаєт | 164 |
| 4 Арман Каррель | 165 |
| 7 Пані Санд | 167 |
| 8 Пан де Талейран | 168 |
| Книга сорок четверта Висновок | 170 |
| 25 вересня 1841 рокуЯ розпочав писати ці «Записки» у Вовчій долині 4 жовтня 1811 року; я закінчую пе... | 170 |
| 1 Погляд у минуле: від Регентства до 1793 року | 170 |
| 2 Минуле. – Старий порядок у Європі відмирає | 171 |
| 3 Нерівність станів. – Небезпека надмірного посилення природи духовної та природи матеріальної | 171 |
| 4 Падіння монархій. – Зубожіння суспільства та прогрес індивіда | 172 |
| 5 Прийдешнє. – Про те, як важко його осягнути | 172 |
| 6 Сен-сімоністи. – Фаланстеристи. – Фур’єристи. – Оуеністи. – Соціалісти. – Комуністи. – Юніоністи. – Егалітаристи | 173 |
| 7 Християнська ідея – майбутнє світу | 174 |
| 8 Повторний погляд на моє життя | 175 |
| 9 Короткий перелік змін, що сталися на земній кулі протягом мого життя | 176 |
Франсуа Рене де Шатобріан (1768–1848) – відомий французький письменник, «батько романтизму», державний діяч, що виступав проти Наполеона, давав поради Людовіку XVIII, відмовлявся від співпраці з іншим французьким королем – Луї-Філіпом (незважаючи на настійливі прохання) і виконував таємні доручення матері вигнаного спадкоємця престолу – герцогині Беррійської. «Замогильні записки», які Шатобріан дозволив опублікувати лише після своєї смерті, – за жанром звичайна автобіографія, та водночас це грандіозна історична хроніка, в якій ідеться про один з найбурхливіших періодів в історії Франції (Революція, Імперія, Реставрація, Сто днів, друга Реставрація, Липнева монархія), змальовано портрети Мірабо і Лафаєта, Талейрана і Наполеона, описано Ніагарський водоспад і швейцарські Альпи, Лондон 1794-го, Рим 1829-го і Париж 1830 року…